1 Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів.

2 Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!

3 Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.

4 Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо!

5 Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити!

6 Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...

7 Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.

8 І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя...

9 Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї!

10 Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм...

11 І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!

12 Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.

13 Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...

14 І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.

15 Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча...

16 А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять!

17 Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього,

18 і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости...

19 І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру!

20 Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою...

21 Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть...

22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!